лупи́ти

обчищати від шкаралупи, лушпини (напр., картоплю, кукурудзу)

знімати шкіру із забитої тварини

сильно бити

встановлювати непомірно високу платню

[Онишкевич] (кору) здирати

• «Тепе́р ка́жут кори́ти, а не лупи́ти.»

[Матіїв] Знімати шкуру із забитої тварини.

• «Ни мо́жу ся диви́ти на зарі́зане тиля́, яке́ лу́плят.»

[Матіїв] ліс. Здирати кору.

• «Де́рево-сьме лупи́ли та здава́ли кору́ на план.»

[Матіїв] Брати, встановлювати непомірно велику плату, ціну.

• «Ни́ні ста́ли круго́м лупи́ти.»

[Матіїв] Стріляти (перев. з гармати).

• «У во́йну кано́ни лупи́ли.»

[Матіїв] Бити.

• «Давно́ діти́й ча́сто лупи́ли, а ни́ні рі́тко.»

[Матіїв] лу́пит, недок., перев. зневажл. Народжувати.

• «Що че́рес рік лу́пит копиля́т жони́ще і ни ду́має, хто ї́х годува́ти бде.»

[Матіїв] лу́пит, недок., перев. зневажл. Пожадливо їсти.

• «Переста́нь лупи́ти, бо як ни вда́вишся, то трі́снеш.»