ки́тиця

прикраса з кольорових ниток на одязі

букет, вʼязка квітів

суцвіття; вершина дерева (перев. смереки)

гора, вершина якої покрита лісом

• «Розкинені гуцульські хати на ки́тицях»

[Онишкевич] вʼязка снопів для покрівлі; китиця

[Онишкевич] у мн. найвищий ряд китиць в стрісі

[Онишкевич] (прикраса) китиця на батозі або поясі; китиця з червоних ниток

[Онишкевич] стрічка від чепця

[Матіїв] Невеликий сніп соломи, звʼязаний з одного кінця, де колоски (використовується для вкривання даху).

• «Ві́тер заді́в ки́тицю, іді́ справ.»

[Матіїв] Жмуток ниток, шнурків і т. ін., звʼязаних з одного кінця докупи, що є прикрасою чого-небудь.

• «До́брий фі́рман сво́йих ко́ний прикраша́є мося́жними канта́рками, привʼя́зує на них ки́тиці.»

[Матіїв] Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса.

• «Ой в котро́ї молоди́ці ки́тиця наза́ді, Ой та тота́ молоди́ця на вели́кі зра́ді (коломийка).»

[Матіїв] Суцвіття.

• «Ря́сно зацві́ли ки́тиці.»

[Матіїв] ліс. Не обрубаний лісорубом вершок зрізаної смереки.

• «Давно́ лиша́ли ки́тицю на зрі́зані смере́ці, абі́ сок тягло́ з де́рева та ско́рше ві́сохло.»