зуби́ць

[Онишкевич] зуб у граблях

[Онишкевич] зубчик

[Онишкевич] жердка або палиця, на якій вішають казанок, варячи страву

[Онишкевич] «два стебла в плетениці», тобто в соломʼяній стрічці, з якої шиють капелюхи

[Онишкевич] у мн. зубці соломʼяна стрічка, з якої шиють капелюхи

[Матіїв] зменш. до зуб (кістковий утвір у роті людини).

• «Зуби́ць у діти́нки боли́т.»

[Матіїв] Одна із частин часнику.

• «Зуби́ць на динь – і ти здоро́в.»

[Матіїв] Деревʼяний стрижень у граблях.

• «З я́сіня практи́чні зу́пці.»