заходи́тися

[Онишкевич] дбати про що

• «А другий чоловік не хотів заходитиса́, повів, що не варта.»

[Онишкевич] сперечатися

[Онишкевич] чинити; жити

• «Ми са файно захо́дили.»

[Матіїв] Сперечатися.

• «Ни заходи́ся зо мнов.»

[Матіїв] Плачучи, втратити свідомість.

• «Васи́ль, колі́ бов мали́й, то захо́дився.»

[Матіїв] захо́дится, недок. Розкотисто реготати, захлинатися від сміху.

• «Я з драби́ни впав, поби́вся, а він ся захо́дит.»