зайти́

[Онишкевич] зайти

[Онишкевич] (худобу) погнати

• «Зві́дуєца мій милейкий, де я за́йду во́лы.»
• «Зайду́ воли па́сти.»
• «За́йду скота́та до води́.»

[Онишкевич] застати

• «Ти не скосив, я не загре́бла, зайшла́ нас неді́ла.»

[Онишкевич] трапитися

• «Але не раз так за́йде, жи дещо він заріже.»

[Матіїв] Прийти, забігти куди-небудь ненадовго, мимохідь.

• ««За́йдеш до ня?» – «Та за́йду».»

[Матіїв] Вигнати пасти свійські тварини.

• «Ой за́йду я си́ві во́ли та й горі́ лана́ми, Ой як тя́шко воли́ па́сти у чужо́ї ма́ми (сирітська пісня).»