1.
[Онишкевич] (нещастя) передвіщати; передвістити
- «Завіча́ют на війну́»
2.
[Онишкевич] накликати біду
- «Завіча́ла, завіча́ла тай назавіча́ла.»
3.
[Матіїв] Передвіщати, передбачати.
- «Ра́нче я міг завіча́ти, а типи́рь десь тото́ зни́кло.»
4.
[Матіїв] Накликати біду.
- «Ни говори́ так, ни завіча́й.»
USAGE
Форми (Онишкевич): завіча́ти [Л-ра Зн. 18, Р-ч, Х-в]; док. завічити [Яснь Гоц. 1900, 122]
Поможіт доповнитиСлова, котрим шось бракує →
Слову бракує: етимології, перекладу. Знаєте? Допишіт — зміну переглєнут впорєдники.
- Гуцульські говірки. Короткий словник / відп. ред. Я. Закревська. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, 1997с. 73
- Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини. Київ ; Сімферополь, 2013с. 148
- Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок. Ч. 1–2. Київ : Наукова думка, 1984с. 263