гра́нка

[Онишкевич] (у полукішках) ріг

• ««Полукіпки кладуть у чотири гранки»»

[Онишкевич] бік; сторона

• «Пильник має штири гранки»

[Онишкевич] виступ соломʼяних шарів стріхи

[Онишкевич] межа; кордон

[Матіїв] Гострий бік предмета, дошки і т. ін.

• «Зроби́ ми таки́й сто́лик, аби́ гра́нок ни бо́ло, би ся ни бив в не́го дітва́к.»

[Матіїв] Місце, що переходить у схил.

• «З-за гра́нки ви́скочили козя́та, секу́нда – і вовк за ни́ми.»

[Кміт] Грань, ряд

• «Полукіпки кладуть у чотири гранки; двогранчастий ячмінь; пильник має чотири гранки»

[Кміт] Шість граней в полукіпку

[Кміт] Полукіпки складають у гранки; колос у дві, чотири гранки

[Кміт] Кордон, границя