горни́ць

Пор. ще каблу́к 1.

Форми (Онишкевич): горни́ць [Ж-н, П-ко, П-вʼя, Х-в]; ~ни́ц [І-І, П-вʼя, П-п, Км. під сл. каблук, Р-ч]; ~ни́ць [І-І]; ~не́ць [С-ця Р. ЛБ 10, 104]; ~не́ц [П-к]; род. одн. ~рця [М-ць Гн. 3]; наз. мн. го́рці [С-ця Р. ЛБ 10, 104, В-те ЛБ 5, 19]; го́нці [Б-ля]; го́нці [Дз-ч Г. Км. під сл. казитися]; го́нці [Р-ч]; род. мн. го́нце́ [Б-ля]; гонций [Т-ць Мат. Х, ч. П, 85]