біляви́на

мила, кохана

[Онишкевич] (про дівчину) мила; кохана

[Онишкевич] (про хлопця, рідко) милий; коханий

• «Ой, мо́я біляви́на у а́рмії слу́жит.»

[Матіїв] Те саме, що біля́вка.

• «Ой уме́рла біляви́на – ни дава́ли зна́ти, А в субо́ту прийшли́ за мнов, би я йшов хова́ти; А в субо́ту ни хова́йте у послі́дну дни́ну, А схова́йте у ниді́лю мо́ю біляви́ну (коломийки).»

[Кміт] Білявий

• «Ой підеме, пане-брате, підеме, підеме І солодку білявину з собою візьмеме. Тота моя білявина, бисте люди знали, Що понесла волїм соли в білейкій крисани.»