Рефлекси о в наголошеному закритому складі (віз, тік, поріг, лій)

Лексикалізовані рефлекси о (у структурах дім, домівка) до уваги не беруться.

Зеленим колом позначено ще ӱⁱ — 628, 657; жовтим колом позначено написання: î — 8, 17, 19, 28, 40, 43, 46—48, 50, 52, 67, 73, 77, 124, 127, 133, 163, 186, 189, 192, 211, 213, 223, 488, 516, 522, 524, 581, 582, 617, 621, 625, 631, 668; û — 12, 13, 24, 25, 30, 45, 124, 637; iᵘ — 32, 639; uᵉ — 151, 178; ӱ — 626, 627; и — 1, 4, 6, 8, 19, 155, 157, 160, 181, 184, 187, 191, 213, 214, 218, 221; ы — 180, 581, 626, 669. У західнополіських, гуцульських та покутських говірках засвідчено розрізнення відповідників давніх о та i, ы, напр.: ліᵘй, але лий ˈводу, сіᵘк — ˈсикайе — 639; тîк, але те̱н — 8; виз, але раˈби й, бек — 19; сиⁱл′, сиˈк, але сеᵘн — 514; тік, віз, але бек, р′іˈбеи — 524; выз, але бик — 581. Про нерозрізнення рефлексів *i, *ы, *о є ремарка: «и у вимові більш передньє, ніж у літературній мові, здебільшого збігається з вимовою i, що походить з колишнього о: виˈз, тиⁱк, лиˈй» — 41; Жовтим колом картографується також i після губних поруч з uⁱ після передньоязикових та р — 51, 52, 124, 127, 155, 157, 661; синіми колом передається також звукосполучення виᵉ (твиᵉк, ствиᵉл…) — 60; фіолетовим колом позначено написання уе, уэ — 71; уе — 654, 659; уі — 75; уᵘ — 154; чорним колом об'єднано вияви /уо/, що розрізняються з /о/ та /у/, у тому числі й монофтонги типу oʸ, уᵒ, що виступають у відповідних говірках як репрезентанти цієї ж фонеми: у₀ — 68, 74, 78; oʸ — 80, 88, 103, 649—652; ô — 643. Підстави для такого об'єднання дають ремарки типу: «залишки дифтонгів з інтенсивною кінцевою фазою помітні лише у старшого покоління: уо, ᵒу: о» — 88. Не виключена можливість, що в багатьох випадках написання у, о передають монофтонги типу уᵒ, оʸ.

Поставлено відповідний знак на основі запису поодиноких слів: тîк — 10, 58, 113, 196; тук 'тік' — 151; ток — 673; туок — 97; вуіз — 75; лоі, рог — 677; рог, луі — 679; ток, дом, лоі — 673; дом, рог — 679; ворîт — 588; виз, хвист — 588; виз — 684.

У записі є ремарка: «у найстаріших чути ӱ або уе після твердого» — 654.

Не картографуються: ток у тих говірках (244, 415, 416, 418, 420, 424, 425, 427, 444, 449, 455, 458, 459), для яких ця лексема є неологізмом і в яких у значенні 'тік' переважно виступають інші лексеми (є ремарка: «тік — нове слово» — 415, 456). Твердість передньоязикових приголосних перед i з о див. карту № 87.

Відповідні ареали див. ДАБМ, карта № 35; ASJ, t. 1, розділ 12, карти № 174, 176, 179, 182—184.