Суфікси іменника копач

Картографуються переважно назви людини, яка копає картоплю, але там, де в записах немає опису специфіки виконуваної роботи, картографуються назви землекопа взагалі. Назви діяча жіночого роду виявлені в записах непослідовно, тому ареали їх на карті умовні.

Червоним колом картографується також -ашʼ (з м'якістю кінцевого ш), який розцінюється як фонетичний варіант суфікса -ач — н. пп. 406—409, 416; чорним знизу зафарбованим колом картографується також копаˈкʼілʼниек — 290, 305; чорним перекресленим колом — ˈкопадник — 488; зеленим штрихуванням умовно позначено також структуру жˈнилʼа, жˈнʼілʼа — 236, 252, 467, 479, 483, 486.

У записах є ремарки: «рідше» — ˈжалʼа — «жнуть тільки жінки, чоловіки не жнуть» — 417, 422, 435, 437, 442, 443, 446; жˈнилʼе — «жнуть переважно жінки» — 238, 486; ˈжалʼа — «спільного роду» — 237, 252; «коˈпалʼнәк — той, що землю копає, дˈралʼнәк — той, що картоплю копає» — 475.

Відзначено: спорадичні структури: копаˈкʼілʼ — 290; коˈпар (паралельно з коˈпач) — 353; коˈпалишʼчʼик — 611.

Не картографуються: лексема коˈпач засвідчена на Закарпатті у нас. пп.— 403, 406—408, 418, 420, 421, 425, 449, 451, 453, 490, 500, яка, за додатковими даними, має значення ʻтовстий дрючок, палкаʼ. За матеріалами відповідної карти III тому ЛАЗО ³ на всьому Закарпатті поширена лексема коˈпаш; твердий ц у суфіксі -иця: коˈпалница — 3, 37, 43, 53, 59, 61, 62, 66, 67, 69, 72, 86, 92, 94, 99, 145, 146; л — коˈпалник, коˈпалниц(')а — 1, 6, 16, 19, 25, 37, 44, 48, 51, 53, 58, 61, 62, 69, 72, 73, 76, 79, 86, 92, 94, 99, 107, 120, 128, 138, 141, 145, 146, 148, 150, 174, 177, 179, 180, 204, 205, 209, 220, 308, 314, 319, 348, 359, 382, 447, 452, 455, 456, 459, 461, 474, 475, 481, 487, 494, 496, 505, 523, 573, 575, 578, 579, 582, 585, 587, 588, 614, 626, 628, 633, 635, 638, 644, 646, 658, 687; лʼ — коˈпалʼник (-ицʼа) — 35, 36, 43, 46, 59, 66, 67, 80, 182, 186, 520, 609; чʼ — коˈпачʼ — див. карту № 113; наголос ˈкопалʼник, ˈкопан:ик — 109, 110, 138, 139, 141—143, 237, 238, 240—247, 249, 250, 254, 255, 263, 269, 278, 281, 292, 312, 314, 325, 329, 345, 350, 351, 382, 389, 399, 483, 485, 511, 514, 520, 523, 524, 557, 558, 574, 575, 578, 614; ˈкопачʼ — 532, 668, 669, 671, 673, 678, 679, 684, 686; вузько специфічні назви, утворені від інших основ: беˈрін:ик, беˈрілʼ:е (від основи брати ʻкопати картоплюʼ) — 274; браˈтʼін:ик — 306; граˈбар, гроуˈбар ʻтой, що копає могилиʼ — 133, 137, 285—288, 543; землеˈкоп — 160, 196, 385, 393; крûˈнәчнûк — ʻтой, що копає криниціʼ — 124.

Ареал агентивних іменників жін. роду з суфіксом -л-я на Закарпатті уточнено за додатковими матеріалами (відповідні карти III тому, ЛАЗО ⁴, а також карта № 8 з монографії Я. В. Закревської «Нариси з діалектного словотвору в ареальному аспекті», К., 1976).

Відповідні ареали див. ASJ, t. 3, розділ 1, карта № 12.