їзди́ць
/jizdɪt͡sʲ/речівникБойківщина, Багнувате, Матків
Значенє
Онишкевич 1984
1- 1
вершник
Матіїв 2013
2–3- 2
Вершник.
- «(☻) С те́бе (ньо́го) їзди́ць як із ба́би коси́ць.»
- 3
Мандрівник.
- «Пода́вся їзди́ць по сьві́ту.»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): їздиць [Б-те, М-в]