єсме́
Значенє
- 1
форма 1 ос. мн. теп. від бути
- «Оба смо Василі.»
- «Всі смо свої тут»
- «Всі смо браті»
- 2
рухоме закінчення 1 ос. мн. мин. та ум. сп.
- «Сніп єден єсме́ не зна́ли»
- «За бога смо забули»
- «Роби́ли-смо – роби́ли-смо»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): ~єсме́ [П-п Км. під сл. сніп]; ємо [Н-чі ЕЗб. ХУІ, 281]; ~сьме [Б-те, Б-ля, Ж-ня, К-в]; ~сьме [К-в, Л-ць, П-вʼя, П-п]; ~сьмо [І-І І, П, Л-на В.]; ~смо [К-н ЕЗб. ХУП, 596, Н-чі ЕЗб. Х, 153 і 77, Н. К-к, О-в Я-ця]