єм
/jɛm/Бойківщина
Місцевости (19): Орів, Тисовиця, Коростів, Плавʼя, Нагуевичі…
Орів, Тисовиця, Коростів, Плавʼя, Нагуевичі, Хащів, Лосинець, Дзвиняч Горішній, Махнівець, Бітля, Жукотин, Багнувате, Розлуч, Ямельниця, Жупаня, Сушниця Рикова, Лінина Велика, Стефкова, Перегінсько
Значенє
- 1
форма 1 ос. одн. теп. від бути
- «Гі кой єм си сама»
- «Ах, боже мій милостивий, то єм засмучений»
- «Такий єм бідний, як мак на четверо»
- 2
рухоме закінчення 1 ос. одн. мин.
- «Тепер-єм сі розґула́ла, тепер мені грайте»
- «Порушив-єм болі́чку»
- «Юж єм си розмишла́ла»
- «Яґ-им ходи́в»
- «Відпав-им жито»
- «Не раз-им ся покучкував попід їх віконце»
- «Яґ-ем зайо́йкнув!»
- «Хопив-ім»
- «Аж-ім зари́дала»
- «[…Аж-ім зари́дала]»
- «Аш типи́р-ім, молодийней на біду́ вы́скочив»
- «Роби́в-їм»
- «Хоті́в-є́м»
- «Хотів-е́м»
- «Узав-е́м»
- «Давно́-м там був»
- «Яко-м согрішив»
- «Болі́чку-м си струтив»
- «У таке-м болото вліз, там же.»
- «І таґ-ям сі припе́рла го́рі сцінбу́»
- «Кой-ям щесці́чка ни ма́ла, вшитко задаре́мне»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): єм; ~є́м [Б-те, В. В-ка І, П, О-в, Тсця ЛБ 10, 115]; ~єм [Н-чі, Сфва ЛБ 3,6]; ~йим [Дз-ч Г. Км. під сл. іти]; ~їм [К-в, С-ця Р. ЛБ 10, 108]; ~им [М-ць Мат. Ш, 55, П-ко ЕЗб. ХУП, 202, Х-в]; ~ім [Ж-ня, К-в, Х-в, Я-ця]; ~о́м [Б-ля, Ж-ня, О-в]; жін. деколи ~ям [Ж-н, І-І, К-в]; після голосних ~м [Б-ля Св. 14 К-в, Л-на В., Л-ць, П-п]
Посилаются на то словони єм ни, ни їм пішо́в