єм

форма 1 ос. одн. теп. від бути

• «Гі кой єм си сама»
• «Ах, боже мій милостивий, то єм засмучений»
• «Такий єм бідний, як мак на четверо»

рухоме закінчення 1 ос. одн. мин.

• «Тепер-єм сі розґула́ла, тепер мені грайте»
• «Порушив-єм болі́чку»
• «Юж єм си розмишла́ла»
• «Яґ-им ходи́в»
• «Відпав-им жито»
• «Не раз-им ся покучкував попід їх віконце»
• «Яґ-ем зайо́йкнув!»
• «Хопив-ім»
• «Аж-ім зари́дала»
• «[…Аж-ім зари́дала]»
• «Аш типи́р-ім, молодийней на біду́ вы́скочив»
• «Роби́в-їм»
• «Хоті́в-є́м»
• «Хотів-е́м»
• «Узав-е́м»
• «Давно́-м там був»
• «Яко-м согрішив»
• «Болі́чку-м си струтив»
• «У таке-м болото вліз, там же.»
• «І таґ-ям сі припе́рла го́рі сцінбу́»
• «Кой-ям щесці́чка ни ма́ла, вшитко задаре́мне»