шу́бравиць
/ʃubrɑwɪt͡sʲ/речівникБойківщина, Хітар
Значенє
- 1
зневажл. Визискувач.
- «Приходи́лося роби́ти ни на одного́ шу́бравця.»
- 2
зневажл. Той, хто надмірно цікавиться всім, потай слідкує за ким-небудь.
- «Шу́бравиць усю́ди свій ніс пха́є.»
- 3
Те саме, що шубро́виць.
Матіїв, с. 530
Див. шешубро́виць