шило́
/ʃɪlɔ/речівникБойківщина, Бітля
Значенє
Онишкевич
1- 1
шило
- «Мале́ньке, сивє́ньке, а хвіст як шило́.»
Матіїв
2–3- 2
Інструмент у вигляді загостреного металевого або кістяного стержня з ручкою, що використовується для проколювання дірок.
- «Збі́гай до стрия́, принесі́ тото́ шило́, що він у ме́не брав.»
- 3
перен. Рухлива, енергійна людина.
- «Ни дітва́к, а шило́.»
Партицький
4–5- 4
дрік, жовтозілля
с. 38, 89, 171 - 5
шило (швецьке)
с. 38, 89, 171