шве́кнути

Значенє

1. 1

   однокр. до шве́кати 1).

   • «Ни міша́ло би тя, ба́тяре, тро́ха шве́кнути;»

   Матіїв, с. 517
2. 2

   однокр. до шве́кати 2).

   • «Шве́кнув-им бичо́м, би ся напу́див;»

   Матіїв, с. 517
3. 3

   шве́кне, док., однокр. до шве́кати 3).

   • «Коро́ва шве́кнула по мні гря́зним хвосто́м.»

   Матіїв, с. 517