чіпи́ць
/t͡ʃipɪt͡sʲ/речівникБойківщина
Значенє
- 1
Очіпок (давній головний убір заміжньої жінки).
- «Ні́ні чі́пці ни́хто ни но́сит.»
- 2
Внутрішня жирова тканина, що знята із забитої свині.
- «Чіпи́ць ма́є ліку́вальні власти́вості, ним привива́ют ушиби́, зло́ману ру́ку чи но́гу.»