цу́ря
/t͡surʲɑ/речівникБойківщина, Гуцульщина, Вишків
Значенє
Онишкевич
1–2- 1
лахміття
- «Ді́до прича́пит си прядивну боро́ду, бзьме на ся яке́ цу́ря»
- 2
одяг
с. 359
Матіїв
3–4- 3
Зношений одяг або взуття.
- «Назбира́лося того́ цу́ря.»
- 4
перен., жарт. Молода неодружена особа жіночої статі.
- «Я ся із сво́йим цу́рьом посвари́в.»