фу́за
/fuzɑ/речівникБойківщина, Опілє, І-Франка
Значенє
Шило
1- 1
Осад від олії (у посудині)
с. 263
Матіїв
2–4- 2
Попіл (маса, яка залишається після згоряння чого-небудь).
- «До́бре вро́дило, бо фу́зи ся да́ло з гно́єм.»
- 3
Перемелені зерна звареної кави, що осіли в чашці.
- «На фузі́ воро́жат.»
- 4
заст. Відходи після перевіювання зерна.
- «Фузу́ дава́ли коро́вам.»