тра́фити

Попасти, влучити (стріляючи або кидаючи).

• «Стріля́в у воро́на, тра́фив у бика́.»

Досягаючи мети своєї подорожі, прийти, приїхати кудись, опинитися в якому-небудь місці.

• «Чи тра́флю я до вас коли́сь? Ни зна́ю.»

тільки мин. ч. тра́фив, -ла, -ло, док. Помітити, зустріти кого-небудь десь, у якомусь місці (перев. випадково, неочікувано).

• «Я го тра́фила, так-им ся здивува́ла.»

Шляк би тя (го, ї) тра́фив — Пропади, щезни навіки, помри.

• «Ой дівчи́но, дівчино́нько, шляк би тебе́ тра́фив, Заве́лась ня до стодо́ли, я в дві́рі ни втра́фив (коломийка).»