Значенє
- 1
3 ос. одн. теп. від бути
- «СЬві́т-ись обийха́в, а тако́й-сь дури́ний!»
- 2
2 особа одн. теп. ч. від бути.
- «Ви́вчив-ись ся, ка́жеш, та чи-сь таки́й ду́рний, як бов?»
- «Наї́в би-сь ся черві́нки.»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): сь
Див. шебу́ти