спуща́ти

[Онишкевич] спускати

[Онишкевич] (олію) бити; витискати

[Онишкевич] док. спустити спустити

[Онишкевич] док.; жарт. позичити

• «Може-сте дуже грішні, то спусті́т троха й міні.»

[Матіїв] Переміщати зверху вниз; опускати.

• «Майстро́вня на поді́, му́сів-им спуща́ти ша́фу че́рез вікно́, би ина́кше нияк.»

[Матіїв] Відвʼязувати, відпускати привʼязаних тварин.

• «Та́ту, я спу́щу пса, най тро́ха побі́гат.»

[Матіїв] Звільняти ставок від води.

• «Тре́ба вже спуща́ти, виї́мати ри́бу та почи́стити.»

[Матіїв] Знижувати, зменшувати (ціну, плату).

• «Гні́ют бана́ни і ни спу́стят ти.»

[Матіїв] стол. Первинно стругати дошку.

• «Поможі́ ми спусти́ти дошкі́.»