скази́ти
/skɑzɪtɪ/дїєсловоБойківщина, Хащів, Либохора, Бітля
Значенє
Онишкевич
1–3- 1
поламати
с. 220 - 2
розбити
с. 220 - 3
поранити; покалічити
- «Мі́й бык ши́ю сказив.»
Матіїв
4–5- 4
Розбити (скло, посуд і т. ін.).
- «Диви́ся, абі́ дітва́к ни сказив горня́.»
- 5
Вищербити (сокиру, косу, ніж і т. ін.).
- «Таки́й ми жаль за фа́йнов соки́ров, бо-м сказив.»