розві́дниця
/rɔzwidnɪt͡sʲɑ/речівникБойківщина, Дзвиняч Горішній
Значенє
Онишкевич
1- 1
жінка, що розлучилася з чоловіком
с. 182
Матіїв
2–3- 2
жін. до розві́дник 1).
- «А вна розві́дницьов у банде́рах бо́ла.»
- 3
зневажл. Те саме, що розве́денка.
с. 409
Партицький
4- 4
розлучена жінка
с. 10, 11, 334
Відки пішлоПор. пол. rozwodnica.
Переклади
- польска
- rozwódka; kobieta rozwiedziona
- нїмецка
- Abgeschieden; Geschieden
- анґлїйска
- divorced woman
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): розві́дниця [Дз-ч Г. Км.]
USAGEФорми (Партицький): розвôдниця
Див. шерозве́денка