публі́ка
/publikɑ/речівникБойківщина, Нагуевичі, Либохора
Значенє
Онишкевич
1–2- 1
скандал
с. 160 - 2
негідник
с. 160
Матіїв
3–5- 3
Особа поганої поведінки.
- «Но ти й публі́ка.»
- 4
Скандал.
- «Ни роби́ ту публі́ки, сам-ись ви́нний.»
- 5
Уживається як лайл. слово.
- «Ти публі́ко!»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): поблі́ка [Н-чі ЕЗб. Х, 156]
Посилаются на то слововзила го сі побліка, да́тися на публі́ку лю́дську, на публі́ку лю́дську, псугла́вець