поми́йник
/pɔmɪjnɪk/речівникБойківщина, Хітар
Значенє
- 1
Людина, яка переважно говорить неправду.
- «А за ме́не поми́йники бре́шут – моя́ душа́ чі́ста, Як у зимі́ дере́вина бес кві́ту, без ли́стя»
- 2
відро для миття, помийниця
Партицький, с. 148
/pɔmɪjnɪk/речівникБойківщина, Хітар
Людина, яка переважно говорить неправду.
відро для миття, помийниця
Партицький, с. 148