полівʼя́ти

[Онишкевич] (про біль, хворобу) відступати; легшати

• «Ме́ні́ пома́лу полівʼя́є»

[Онишкевич] (ціну) знизити; скинути

• «Полівʼюеш дві со́тки»

[Онишкевич] (про біль) полегшати

• «Зараз хво́рому полі́вит»
• «Віт того мені́ поліви́ло»

[Онишкевич] (про мороз) спадати

[Онишкевич] тех. попустити

[Матіїв] Розпускати, ослаблювати що-небудь міцно звʼязане, стягнуте.

• «Так-им ся попра́вив, що за два мі́сяці римі́нь на три ді́рки поліви́в.»

[Матіїв] Уступати комусь у чому-небудь.

• «Я ти ни полі́влю.»

[Матіїв] недок., безос. полівʼя́є. Звільнятися від болю, тривоги і т. ін.; полегшувати.

• «Поправля́єшся, ви́джу, що ти полівʼя́є.»

[Матіїв] недок., безос. полівʼя́є. Потеплішати (про погоду, клімат).

• «Тро́хи поти́с моро́с, а́ле вже полівʼя́є.»

[Матіїв] Продаючи, знизити ціну на яку-небудь суму.

• «Та купи́в би-м, ягбі́-сьте ми тро́хи поливи́ли.»

[Матіїв] тк., заст. Попустити основу в ткацькому верстаті, коли її натягнено більше, ніж потрібно.

• «Диви́лися, аби́ до́ста ни поливи́ти, бо роби́вся нидо́сік.»