пола́зник

[Онишкевич] тварина, звичайно віл, яку на різдво вводять у хату, щоб в хаті було добро, був достаток

[Онишкевич] другий день різдва й Новий рік

[Онишкевич] людина або тварина, яка на введення, різдво або великдень входить у чужу хату

• ««На воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником»»

[Онишкевич] день (введення, різдво, великдень), в якому чужа людина, що перша ввійде в хату, за повірʼям, впливає на щастя або нещастя, успіхи або невдачі мешканців даної хати

• «На різдво є другий полазник»
• «У різдвяні свята й Новий рік унимаються входити в чужу хату, бо в тих днях «полазник». То ж, щоб не «полазнити», тобто, коли б в цім році зле велося, відказував би на того, що зле йому «заполазив» на Новий рік чи різдво»

[Онишкевич] людина, яка повільно ходить

[Матіїв] Те саме, що Введе́ня.

• «У сьвя́то Пола́зника по хата́х нихто́ ни ходи́в, а яко́що хтось приперся, то диви́лися, аби́ бов чолові́к, а ни жона́, бо та принесе́ нища́стя.»