пльо́нтатися

[Онишкевич] плутатися; коситися

• «Оби ми ся не пльонтали у танци ніжата.»

[Матіїв] Безладно перевиватися, переплітатися; заплутуватися (про волосся, нитки і т. ін.).

• «Воло́ся в тя пльо́нтаєся, бо-сь вітпусти́в та забо́в, що таке́ гри́бінь.»

[Матіїв] недок. Іти повільно, через силу; плентатися.

• ««А ви са́мі прийшли́?» – «Та дітва́к десь пльо́нтаєся зза́ду».»

[Матіїв] Висловлюватися плутано, нечітко, незрозуміло.

• «По впера́ції в у́йни чого́сь піннима́ються горячкі́, ста́ла ча́сто пльо́нтатися.»