пинь
Значенє
Онишкевич
1–4- 1
стовбур
- «Поли́нь, му́шка, поли́нь на висо́кій пинь, там, там де я ся відда́м»
- 2
вулик
с. 60 - 3
вулик без бджіл
с. 60 - 4
предик. затримка; перепочинок
- «Ту пинь, там пинь тай пішо́в динь.»
Матіїв
5–7- 5
Нижня частина стовбура дерева, що залишилась на корені після того, як дерево зрубали, спиляли, зламали і т. ін.
- «Пітпи́ньки ро́дятся ко́ло гнили́х пні́в.»
- «Вітста́в від»
- «но́чи динь – запʼя́вся ва́лянком за пинь.»
- 6
бджіл. Вулик.
- «Мо́я па́сіка почина́лася з двох пні́в.»
- 7
перен. Нерозумна чи байдужа до всього, до всіх людина.
- «Ой кува́ла зозу́лиця – ви́летіла з га́ю, Тако́го-м пня ни ви́діла, яко́го типи́рь ма́ю (коломийка).»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): пинь [Б-ля, Вшкв, П-вʼя]; пень [Ж-н ЛБ 8, 57, Л-ра Ч., Я-ця]; пен [П-п І]; зб. пні́вʼя [Б-ля]; пинь [Х-в Км.]
Посилаются на то слововитяте вухо пньом, пнівʼя́, у́лий