1.
звич. син, що, згідно із звичаєм, залишається на хазяйстві батька
2.
уродженець даної місцевості
- «В Головецьких о́тчичі ті́льки Бичі, а йи́нчі всі за́йшлі з Татарий.»
USAGE
Форми (Онишкевич): о́тчичь заст. [Т-ць Км.]; о́тчич [Б-ре, Б-ч Д., Б-ще, В-ва, Г-ка, Г-ць ЛБ 1, 148, Л-к Г., М-ць, С-с ЛБ 11, 42, Т-в – ЛБ 11, 42, Км.. Охр.]; о́ччич [Р-ч, Км., Охр. під сл. отчичь]
Поможіт доповнитиСлова, котрим шось бракує →
Слову бракує: етимології, перекладу. Знаєте? Допишіт — зміну переглєнут впорєдники.
- Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок. Ч. 1–2. Київ : Наукова думка, 1984с. 30
РеґійониБойківщина26266 слів