оти́ць
/ɔtɪt͡sʲ/речівникБойківщина
Значенє
- 1
батько
- «О благослови́, бо́же і оте́ць і ма́ти висілє зачинати.»
- 2
Батько.
- «Пла́че оти́ць, пла́че ма́ти – за»
- «козако́м сла́ти: «Ой верни́ся, козаче́ньку, бо вмира́є ма́ти» (коломийка).»
Відки пішлопор. пол. ojcze
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): оти́ць [Б-ля, Ж-ня, М-в]; ~ти́ц» [В.В-ка, Р-ч, Т-рʼя]; отєць [Сфва ЛБ 3, 7]; ~ти́ць [Л-ра Ч.]; оте́ц [П-ж]; воти́ць [Ж-н I, Л-ка Х., Р-ч I, Х-в]; вти́ц» [Б-ня]; род. одн. віцьця [Б-ля]; віцьця́ [В.В-ка, Х-в]; во́йца [М-ць Мат. X, ч. II, 11 (п)]; дав. одн. віцьцьо́ви [К-в]; вітьцю́ [Б-те, Б-ля, Л-на В.]