опири́ця
/ɔpɪrɪt͡sʲɑ/Бойківщина, Махнівець
Значенє
етн., заст. жінка-упир
- «Щоби опи́рь або опири́ця по смерти не ходили і людям не шкодили, звязували їм «вожинов» ноги і руки.»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): опири́ця [М-ць ЕЗб. XXXI-XXXII, 230]