облу́пувати

Значенє

1. 1

   Оббивати, обдирати.

   • «Стара́ сьтіна́, тре́ба ї́ облупа́ти та заґрасува́ти.»

   Матіїв, с. 315
2. 2

   Обтісувати (камінь).

   • «Заплати́в би-м ко́мусь за камі́ня, аби́ йшли облупа́ти, та нима́ ко́му.»

   Матіїв, с. 315
3. 3

   Знімати верхній шар колоди для подальшого обтісування.

   • «Тобі́, сара́че, хіба́ що мо́ж довіри́ти облу́пувати.»

   Матіїв, с. 315
4. 4

   тільки док. Те саме, що обгара́тати.

   Матіїв, с. 315