настигова́ти
/nɑstɪɦɔwɑtɪ/Бойківщина, Ясень, Коростів
Значенє
- 1
наполягати; напосідати на когось
Онишкевич, с. 477 - 2
док. настигнути притиснути; напосісти
- «Я ни́ні на [?]их настих: або давайте, або всі бу́дут про то зна́ти.»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): настигова́ти на кого [Яснь Гоц. 1902, 148]