напу́дитися
Значенє
- 1
злякатися
- «Ой бідонько, умер бойко тай на лаві лежит, жінка го са напудила тай за ноги держит»
- 2
Злякатися.
- «Стрий напу́дився до́бре, колі́ ра́нений дик на ньо́го пішо́в.»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): напу́дитиса [Б-ля, К-в, К-ки]; ~са [Л-ра Км., Л-ць, Р-ч ЕЗб. ХУП, 13 б.н.]; ~сі [Я-ця]