навкимитисі

набриднути; надокучити
- «Як мені сі навкими́ло бес те́бе, Мико́лцу!»
- «Ой, душко солоденька, солодка, біленька, як ми се навті́миє без те неділе́йка»
- «Ще ти сі за весь деньʼ не навти́мило?»
Онишкевич, с. 462

Відки пішлоПор. ще наввірятися, навнувати, накучитися.

Зауваги до говірки

USAGEФорми (Онишкевич): навкими́тисі [О-в]; навкими́тисі, навте́митисе [С. К-ло Км.]; ~втми́тисі [О-в]; втми́тисі [Н-чі ЕЗб. ХУІ, 539]