набива́ти
/nɑbɪwɑtɪ/дїєсловоБойківщина, Дзвиняч Горішній, Розлуч, Галівка
Значенє
Онишкевич
1–4- 1
ким тяжко працювати
- «Тот тенго набива́т собо́в.»
- 2
що збільшувати; поширювати
- «Набивают господа́рку.»
- 3
док. набити 1. (про крота) нарити
- «Картина набила купину.»
- 4
док. набити 2. (олію) вибити
- «набити олію»
Матіїв
5–11- 5
тільки док. Завдати ударів кому-небудь; вибити.
- «Нима́ тя, шкідни́ку, кому́ наби́ти.»
- 6
Розбивати, роздрібнювати велику кількість чого-небудь.
- «Ку́рьом тре́ба час віт ча́су набива́ти скла́ для мі́цної лупи́ни.»
- 7
Убивати, знищувати велику кількість (про все живе).
- «Пока́зували по телеві́зору, як набива́ли ку́пу пти́ці та спа́люва́ли.»
- 8
Насаджувати обручі і т. ін., робити або лагодити щонебудь.
- «Та́то як набʼю́т бочі́вʼя, то рі́тко ся і розси́ше.»
- 9
Відгодовувати худобу чи птицю.
- «Худібʼя набива́ют пе́ред здачо́в на заго́цкот, яко́що йи чим.»
- 10
Запасатися продуктами.
- «Стари́й став набива́ти по́вну комо́ру, бо бо́йітся но́вої вла́ди.»
- 11
тільки док. Багато зʼїсти.
- «Мари́нин випатко́во прострі́лився, а́ле лиши́вся живи́й: дрі́б застря́в у кишка́х, бо сташе́нно наби́в.»
Фонетичні варіянтинаби́ти
Посилаются на то словонаби́ти, наби́ти ко́су, наби́ти пі́ря в с...у