мій
/mij/речівникБойківщина
Місцевости (29): Орів, Топільниця, Ясень, Стрілки, Лавочне…
Орів, Топільниця, Ясень, Стрілки, Лавочне, Коростів, Гвіздець, Нагуевичі, Хащів, Лосинець, Дзвиняч Горішній, Махнівець, Бітля, Жукотин, Багнувате, Матків, Бряза, Ямельниця, Жупаня, Лінина Велика, Дидьова, Стефкова, Лужок Горішній, Спас, Волошинова, Волосате, Ботелка Нижня, Боберка, Хитар
Значенє
- 1
мій, моя, моє
Онишкевич, с. 443 - 2
Чоловік жінки, яка його так називає.
- «(☺) Ни́ні мій як ни свій.»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): сер. моє́ [К-в]; мо́є [О-в (п), П-п (п)]; у нефон. записах моє [Д-ва ЕЗб. ХУП, 41, Ж-н ЛБ 9, 124, Л-не Мат. Х, ч. П, 130, М-ць ЕЗб. ХУП, 163]; ме [Г-ць Мат. Х, ч. П, 92 (п)]; жін. моя́ [Б-за, Ж-ня, І-ї, К-в]; мо́я [Б-те, Ж-н, Ж-ня (п), І-ї (п), Л-на В. (п), Л-ць, П-вя (п), Х-в]; у нефон. записах моя [Б-ля Св. 10, Б-ка Н. Св. 35, В. В-ка ЕЗб. ХХХІ-ХХХП, 45]; рідко ма [Брка ЕЗб. ХУП, 226 (п) В. В-ка ЕЗб. ХХХІ-ХХХП, 45 (п), Г-ць Мат. Х, ч. П, 84 (п), К-в (п), Х-р, ЛБ 10, 127 (п)]; род. одн. чол. і сер. мо́го [Б-те, Б-ля В. В-ка, Ж-ня, І-ї, К-в, Л-на В., Л-ць, М-в, О-в, П-вя, П-п, Т-ря, Я-ця]; у нефон. записах мого [М-ць ЕЗб. ХУП, 238, Т-ря, Км., Охр., під сл. покушати]; ме́го [Я-ця]; мойо́го [О-в Ш, Я-ця Ш]