мери́ндзати
/mɛrɪnd͡zɑtɪ/дїєсловоБойківщина, Комарники, Хащів, Либохора
Значенє
- 1
«полегки їсти»; жувати
- «Віл мере́нже»
- 2
Те саме, що мерендза́ти.
Матіїв, с. 275
Відки пішлоПор. слц. meridzatʼ (жувати – про рогату худобу. – Ред.), пол.д. mierendzać, mieryndzać.
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): ~ре́ндзати [К-ки, Л-ра Зн. 35]; 3 ос. одн. теп. ~ри́ндже [К-ки]
Див. шемеренді́ти, румега́ти, мерендза́ти