лу́щаниць
/luʃt͡ʃɑnɪt͡sʲ/речівникБойківщина
Значенє
- 1
Лісовий горіх, що випав із гнізда (у якому ріс).
- «Та́то, бува́ло, як назбира́ют лу́щанців, запечу́т у брайтру́рі, захова́ют в чуфля́ду – ото́ для нас взимі́ бо́ло ла́комство.»
- 2
перен., жарт. Хлопчик.
- «Два лу́щанці йи, тре́ба ді́вки.»