крути́ти
/krutɪtɪ/дїєсловоБойківщина, Грабовець
Значенє
Онишкевич
1- 1
крутити
с. 391
Матіїв
2–9- 2
Надавати чомусь обертового руху; обертати.
- «Си́ли вже нима́ ті́лько тоту́ ко́рбу на січка́рни крути́ти.»
- 3
ліс., заст. Перекручувати дерево для зручності обрубування сучків.
- «Канга́ком крути́ли-сьме де́рево.»
- 4
ліс., заст. Перевертати дерево для висихання.
- «Крути́ли-сьме, що рук ни чу́ли-сьме.»
- 5
кру́тит, недок., безос. Вирувати (про воду, течію).
- «Підня́лася вода́ до мо́сту, опа́сно ста́ла крути́ти.»
- 6
Сукати (мотузку, шнур і т. ін.).
- «У селі́ йи спеціалісти, хто і волово́ди кру́тит, напри́клад, стрий Юрко́.»
- 7
заст. Робити китиці для вшивання стріхи.
- «Так ся шалапа́й і ни навчи́в крути́ти.»
- 8
Хитрощами ухилятись од відвертої відповіді, розмови.
- «Ни крути́, а пра́вду говори́.»
- 9
Чинити щось на свій лад, часто для власної вигоди.
- «(☻) Кру́тиш щось, нибо́же, бре́шеш.»
Посилаются на то словобика́м хвости́ крути́ти, кру́тити де́рево, кру́тити ки́тиці, крути́ти ма́фію, кру́тити сві́тло, крутити терпетину́, кру́чіня