кри́ця
/krɪt͡sʲɑ/речівникБойківщина, Ясень, Хащів
Значенє
Онишкевич
1–2- 1
туга, масна глина
с. 389 - 2
чавун
с. 389
Матіїв
3- 3
заст., бот. Злакова рослина на житньому полі, що виросла з торішнього жита.
- «Жи́то сі́яли, а кри́ця виробля́лася сама́.»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): кри́ца [Х-в, Яснь Гоц. 1903, 160]
Посилаются на то словокрийцьоватий