клянча́ти

Значенє

1. 1

   Канючити.

   • «Клянча́в, по́ки мня ни вговори́в.»

   Матіїв, с. 222
2. 2

   Доглядати, піклуватися про когось.

   • «Два ро́ки-им клянча́ла ко́ло слабо́ї ті́тки.»

   Матіїв, с. 222
3. 3

   Виконувати пильну працю.

   • «Ни ко́жен і мо́же клянча́ти.»

   Матіїв, с. 222