кльофац
/klʲɔfɑt͡s/Бойківщина, Хащів, Жукотин
Значенє
вузлики прядива, що їх відгризають зубами під час пряціння і тримають у роті, доки не назбирається грудка величиною з грецький горіх
Відки пішлоПор. ще клюпе́ць. Пор. пол. д. klofacek (дзьоб. – Ред.).
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): кло́фац [Ж-н Коб. 36]; клу́фац [Х-в]
Посилаются на то словохлю́пець