клапа́ч
/klɑpɑt͡ʃ/речівникБойківщина
Значенє
- 1
перев. зневажл. Той, хто повільний, незграбний у рухах.
- «Шпо́таєся, бо клапа́ч.»
- 2
Той, хто погано розбираєся в чому-небудь, погано розуміє щось.
- 3
мисл. Деревʼяне пристосування у вигляді молотка, на яке наживлюють приманку в пастці для куниць.
- «Моглі́ мня́со с клапача́ і соро́ки зʼї́сти.»
Посилаются на то словоклапа́ч клапачо́м, клапа́чка