кланцова́тий

Значенє

1. ірон. З великими, гострими, міцними зубами; зубатий.

   • «Ожені́вся я в чужі́м се́лі, взяв-им кланцова́ту, Я до ни́ї з щи́рим се́рцем, а вна: «Тіка́й с ха́ти» (коломийка).»