ка́ра

[Онишкевич] кара

[Онишкевич] предик. дуже

• «Болит що ка́ра.»

[Матіїв] Суворе покарання, відплата за що-небудь.

• «Да́ли паску́ді ка́ру по заслу́зі.»

[Матіїв] Велика кількість кого-, чого-небудь.

• «Ка́ра лю́ду на пло́щи стовпі́лося.»

[Кміт] Кара

• «Я на ка́рі ще не був»

[Кміт] Ка́ра, що ка́ра — дуже тяжко

• «Болить, що ка́ра Кричить, що ка́ра»